Зараз майже кожен кардіограф має вбудований алгоритм визначення ЕОС, який за допомогою математичної функції арктангенсу визначає електричну вісь комплексу QRS, хвиль Р та Т, а іноді - навіть електричну вісь сегмента ST.
В щоденній клінічній практиці така точність не завжди потрібна, - зазвичай достатньо вміти визначати ЕОС "на око" з точністю до 5-10 градусів (як це описано в матеріалі про визначення ЕОС). Але в якості тренування (та й для кращого розуміння ЕОС в цілому) можна погратись в елементарну геометрію та визначити ЕОС з точністю до 5 градусів.
Отже, ми не тільки спробуємо визначити електричну вісь серця максимально точно, а й порівняємо свій результат з автоматичним алгоритмом кардіографа.
Для цього уявімо, ніби стандартна схема ЕКГ-відведень має сітку координат. В якості осей X та Y можна взяти будь-які два перпендикулярних відведення, наприклад I та aVF, або II та aVL, або III та aVR. Але для зручності ми візьмемо I - як вісь Х, а aVF - як вісь Y, оскільки вони візуально розташовані горизонтально/вертикально. Клітинки на схемі - це міліметрова сітка ЕКГ-паперу. При цьому по осі Х позитивні значення на діаграмі у нас будуть справа, а по осі Y - внизу, тому що саме така полярність в обраних нами ЕКГ-відведень.
І тепер ми лише маємо відкласти на відповідних осях амплітуду QRS з I та aVF відведень, використовуючи їх як координати!
Коротко: для математично точного визначення ЕОС ми маємо виконати такі кроки:
- Порахувати сумарну амплітуду RS (тобто, від амплітуди R відняти амплітуду S) у відведеннях I та aVF
- Відкласти на осях отримані значення в правильному напрямку, звертаючи увагу на полярність "+" та "-".
- "Замкнути" отриманий чотирикутник і провести діагональ, - електричну вісь серця!
Приклад 1. Визначаємо ЕВС за трьома різними парами відведень: I+aVF, II+aVL, III+aVR
На даній ЕКГ окрім нормальних синусових скорочень є дві нижньопередсердні екстрасистоли (комплекси № 3 та 7), - їх амплітуда дещо відрізняється від нормальної. Тому для розрахунку оберемо перше скорочення в записі. Заради експерименту спробуємо визначити ЕВС за трьома можливими парами відведень: I+aVF, II+aVL та III+aVR.
Автоматичний алгоритм визначив ЕВС у 9°, - ми порівняємо розрахунки по кожній з трьох перпендикулярних пар відведень з результатом приладу.
Крок 1: Визначаємо сумарну амплітуду QRS у кожному відведенні (на схемі для прикладу показані відведення I та aVF). Зверніть увагу, що у III відведенні є невеличкий зубець R, тому сумарна амплітуда буде = +1-4 = -3мм.
Крок 2: Відкладаємо на осях відповідних відведень отримані значення, звертаючи увагу на полярність.
Крок 3: Замикаємо чотирикутники і проводимо діагоналі вектора ЕОС.
 |
 |
 |
Зверніть увагу, що результати трьох обраних пар відведень трохи відрізняються, але похибка кожного з них не перевищує 5° у порівнянні з автоматично розрахованою ЕВС у 9°! Отже, метод непогано працює, і надалі ми використовуватимемо для розрахунку тільки пару I/aVF.
Приклад 2. Визначення ЕОС у пацієнта з ФП
На даній ЕКГ - фібриляція передсердь, тому комплекси QRS мають різну амплітуду. Для розрахунку треба або усереднювати значення декількох комплексів, або вибирати комплекс з найбільшою амплітудою (як ми і зробимо).
Крок 1: Визначаємо сумарну амплітуду QRS у відведеннях I та aVF. Зверніть увагу, що у I відведенні є невеличкий зубець S, тому сумарна амплітуда буде = +11-2 = 9мм.
Крок 2: Відкладаємо на осях відповідних відведень отримані значення, звертаючи увагу на полярність.
Крок 3: Замикаємо чотирикутники і проводимо діагоналі вектора ЕОС. Наш результат у 45° майже не відрізняється від автоматично розрахованого 47°!
Приклад 3. Визначаємо ЕВС ще одного пацієнта
Ця ЕКГ записана на швидкості 50 мм/сек, але це ніяким чином не впливає на розрахунки.
Крок 1: Визначаємо сумарну амплітуду QRS у відведеннях I та aVF. Відведення aVF у цьому випадку - ізоелектричне, тобто сума R+S дорівнює нулю.
Крок 2: Відкладаємо на осях відповідних відведень отримані значення.
Крок 3: Замикаємо чотирикутники і проводимо діагоналі вектора ЕОС. Оскільки сума R+S в aVF = 0, то вектор ЕОС співпадає з відведенням I.
З попереднього методу визначення ЕОС "на око" ви пам'ятаєте, що ЕВС завжди перпендикулярна до ізоелектричного відведення. Отриманий нами результат 0° має невелику похибку в порівнянні з автоматичним алгоритмом (5°), - але це ніяким чином не впливає на наші клінічні рішення.
Приклад №4: зміна ЕОС у пацієнта з минучим WPW-синдромом (для самостійного вирішення)
Проаналізуйте дві кардіограми пацієнта, перша з яких - нормальна, а на другій - наявний WPW-синдром.
Нормальна ЕКГ |
WPW-синдром |
 |
 |
|
Вимірюємо QRS у I та aVF: показати відповідь |
Вимірюємо QRS у I та aVF: показати відповідь |
|
Малюємо схему: показати відповідь Крок 2: Відкладаємо на осях відповідних відведень отримані значення.
|
Малюємо схему: показати відповідь Крок 2: Відкладаємо на осях відповідних відведень отримані значення.
|
При WPW-синдромі шлуночки деполяризуються не тільки волокнами системи Гіса-Пуркіньє, а і із додаткового шляху проведення (в даному випадку - у правому шлуночку). Це змінює напрямок хвилі деполяризації і, відповідно, електричну вісь серця.
Читати далі:
- Швидкий метод визначення електричної осі серця (ЕОС)
- ЕКГ відведення: що вони показують
- Електрична вісь сегмента ST
Джерела
- Novosel D, Noll G, Lüscher TF. Corrected formula for the calculation of the electrical heart axis. Croat Med J. 1999 Mar;40(1):77-9. PMID: 9933900.
- https://litfl.com/super-axis-man-sam/ - точний метод визначення ЕОС
