Чоловік 46 років, звернувся до приймального відділення із скаргами на "відчуття тиску на грудину, що ніби розтікається в шию". Під час розмови постійно тримає долоню на грудях і ніби "розтирає" цей біль. Вираз обличчя - страждальний, хоча інтенсивність болю не дуже висока (5/10).

Зображення згенероване ШІ за моїм детальним запитом, щоб максимально точно передати реальний вигляд пацієнта.
З анамнезу: має надлишкову вагу, останні декілька років фіксує підвищений до 140/90-150/90 мм рт.ст. артеріальний тиск, однак гіпотензивних препаратів не приймає. Біль за грудиною виник приблизно годину тому. Перші 30 хвилин думав, що "саме пройде", але біль хвилеподібно наростав, що і змусило звернутися до лікарні.
ЕКГ-1, час від початку симптомів — 1 година.
- Синусова тахікардія, 107 уд./хв.
- Нормальна ЕВС
- Елевація ST в II, ІІІ, aVF до 0,5 мм.
- Депресія ST в aVL до 0,5 мм.
- Артефакти запису в V2, але у всіх комплексів ST нижче ізолінії, тому — можлива депресія ST.
- У відведеннях V4-V6 сегмент ST має опуклу форму. Це не елевація ST, але морфологія все одно атипова.
- ЕКГ оцифрована за допомогою програми PMCardio, про неї нижче.
Кардіолог, що прийняв пацієнта, одразу поставив попередній діагноз "ГКС з ознаками оклюзії ОГ ЛКА". За наступні 25 хвилин, поки оформлювалась документація і розгортався катлаб, пацієнту було виконано ЕхоКС (виявлено незначний гіпокінез верхівкових та середніх сегментів бокової та нижньої стінки ЛШ, ФВ=47% за Simpson), взято кров на маркери некрозу міокарда, дано навантажувальну дозу тікагрелору та аспірину, статини, бета-блокатори. Біль на цьому етапі став менш інтенсивним (приблизно 3-4/10).
Аналіз на маркери некрозу міокарда був готовий, коли пацієнт вже був під ангіографом. Тропонін-І, КФК-МВ, міоглобін — в межах норми.
Перед початком ангіографії було знято повторну ЕКГ (~1,5 години від початку симптомів):
- Синусовий ритм, 90 уд./хв.
- Нормальна ЕВС
- Елевація ST в II, aVF до 0,5 мм, в ІІІ - до 1мм.
- Депресія ST в aVL до 1 мм.
- V2 знову з артефактами запису, але цього разу - без ознак депресії ST.
- У відведеннях V4-V6 сегмент ST косовисхідний, занадто рівний. У V6 - максимальна елевація до 0,5мм.
Чому в цьому випадку було обрано агресивну тактику?
Перше — це типова клінічна картина: і позитивний симптом Коссіо-Левіна, і історія наростаючого болю у пацієнта високого ризику — все це ставить ГКС на перше місце в переліку можливих причин болю.
Друге (і основне) — хоч ця ЕКГ і не задовольняє офіційним критеріям STEMI (елевація ST у жодному з відведень не досягає необхідних 0,2 мВ), вона є надзвичайно діагностичною по ОМІ (інфаркт міокарда з оклюзією КА).
Третє — це незначний, але присутній на ЕхоКС гіпокінез, що анатомічно співпав з визначеною за ЕКГ зоною ураження.
Четверте — це те, що висновок кардіолога співпав із висновком ШІ-моделі Queen of Hearts (програма PMCardio) — вказана ШІ ймовірність OMI склала 92%.
Подальший хід подій
Результат ангіографії:
![]() |
![]() |
| ОГ ЛКА оклюзована в проксимальному відділі | ОГ ЛКА після стентування |
ЕКГ на ранок (приблизно 15 годин від початку симптомів):
- Синусовий ритм, 85 уд./хв.
- Нормальна ЕВС
- Сегмент ST в II, aVF, aVL - на ізолінії
- У відведеннях V4-V6 сегмент ST має нормальну увігнуту морфологію.
Тропонін-І (на ранок) — різко позитивний (37 нг/мл, при нормі до 0,5 нг/мл).
Чому нас вчить цей клінічний випадок?
Цей кейс - один з багатьох схожих, викладених на цьому сайті. Наприклад, пацієнт з оклюзією гілки ОМ1 LCX та схожим перебігом подій, або пацієнт з минучим болем та оклюзією LCx, або "майже не змінена" ЕКГ при оклюзії ПМШГ, та ще багато інших. Всі ци випадки об'єднує те, що ЕКГ була "не діагностична" за діючим на сьогоднішній день протоколом ведення хворих із STEMI, який вимагає "наявність елевації ST >2 мм у двох або більше суміжних відведеннях [1]," і саме цей критерій найчастіше стає підставою для проведення (або непроведення) екстренної ангіографії коронарних артерій.
Якщо ми хочемо врятувати якнайбільше життєздатного міокарда, ми маємо шукати не якийсь один сурогатний маркер оклюзії коронарної артерії, як-от достатньо велику елевацію ST, але й брати до уваги інші можливі ознаки оклюзії, якими в цьому випадку стали додіагностичні елевація та реципроктна депресія ST, зміна форми ST, наявність ЕхоКС-змін, що були поєднані з класичною клінічною картиною.
Зверніть увагу, що аналіз на тропонін на найбільш ранніх етапах є абсолютно неінформативним: якби ми вирішили чекати його позитивізації, то втратили б додатково 1–2 години — це могло призвести до катастрофічних втрат міокарда та подальшої інвалідизації нашого пацієнта.
І ще один важливий пункт: ШІ-модель "Queen of Hearts", що реалізована в програмі PMCardio, стає дедалі точнішою і потужнішою. Наразі з її чутливістю 92% та специфічністю 81% вона є найбільш корисним діагностичним інструментом для виявлення ОМІ. Завантажуйте та користуйтесь, аналіз 5 ЕКГ щомісяця є безкоштовним: https://www.powerfulmedical.com/
Читати далі:
- OMI: інфаркт міокарда з оклюзією коронарних артерій.
- В чому різниця між STEMI та Non-STEMI, OMI та NOMI.
- Вектор сегмента ST.
- Високий латеральний інфаркт міокарда: ЕКГ-діагностика та перебіг.
Джерела
1. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST (чинна настанова КН 2021-1936 від 14.09.2021).





















