Пацієнт 44 років підчас планового медичного огляду виказує скарги на погану переносимість побутового навантаження (швидка ходьба, підйом сходами на 1-2 поверхи). Каже, що швидко з'являється задишка, відчуття серцебиття, втома.
ЕКГ спокою:
- Ритм синусовий, правильний, 88/хв.
- Нормальна ЕВС (приблизно - 0°, тобто "горизонтальна")
- QS в ІІІ, помітний Q в ІІ, aVF, V3-V6.Ритм синусовий, правильний, 65 уд./хв.
Пацієнт заперечує будь-які проблеми з серцем в анамнезі. Тоді що це за "рубцеві" зміни на ЕКГ? Вони можуть бути ознакою інфаркту в басейні ПКА, але подібні Q з позитивними Т означають що інфаркт перенесено давно, щонайменш декілька років тому! На сайті є схожий клінічний випадок з патологічними Q на ЕКГ у 38-річного спортсмена, і там дійсно було діагностовано STEMI. Отже, для виявлення можливих зон гіпокінезу виконано ЕхоКС.
ЕхоКС із пробою Вальсальви та коротким фізичним навантаженням
Заключний діагноз: Гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією виносного тракту лівого шлуночка.
Цей клінічний кейс - гарне нагадування, що ГКМП може мати декілька основних ЕКГ-проявів. Ми зазвичай шукаємо ознаки виразної гіпертрофії ЛШ та його "систолічного перевантаження" (як у цього пацієнта), але один із можливих патернів - це саме "ознаки перенесеного інфаркту нижньої стінки ЛШ", які присутні у хворого з сьогоднішнього випадкку.
Висновки:
- Гіпертрофічна кардіоміопатія може мати різні ЕКГ-прояви, одним з яких якраз і є поява "постінфарктних рубців" у ЗСЛШ.
- Неможна інтерпретувати виявлені ЕКГ-зміни у відриві від інших даних пацієнта: для швидкого встановлення діагнозу в цьому випадку знадобились і дані анамнезу, і дані ЕхоКС, і проведення додаткових функціональних тестів підчас УЗД.
Читати далі:
- Гіпертрофічна кардіоміопатія - ЕКГ-діагностика
- Інфаркт міокарда нижньої стінки ЛШ
- Гіпертрофія лівого шлуночка
- Клінічний випадок: патологічні Q у 38-річного спортсмена.
- Молодий пацієнт з глибоконегативними хвилями Т. Інфаркт чи ні?






